Скільки разів ви йшли на нетворкінг з планом "познайомлюсь, розкажу про себе, знайду контакти"... а повертались з відчуттям, що просто постояли з келихом у руці? В моменті, коли треба підійти до незнайомої людини й почати розмову - раптом ступор і бажання втекти. Або ви весь день проводите в очікуванні, що "хтось" помітить вас і підійде першим(ою).

Це не про характер. Це про стан, у якому мозок блокує вас саме тоді, коли потрібно діяти.

Впевненість - це навичка. А ще - це та сама екологічна нахабність, яка дозволяє тобі брати від спілкування максимум, а не чекати, поки хтось дасть тобі дозвіл. Після цього воркшопу нетворкінг перестане бути стресом і стане інструментом сили.